У квітні 2024 року Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB) випустила МСФЗ 18 "Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності". Цей стандарт замінює МСБО 1, який діяв понад 25 років, і набирає чинності для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2027 року або пізніше.

Для українських IT-компаній, які вже звітують за МСФЗ або планують трансформацію, МСФЗ 18 - це не просто формальне оновлення. Стандарт суттєво змінює структуру звіту про прибутки та збитки, вводить обов'язкові субпідсумки і вимагає розкриття управлінських показників ефективності. Це означає реальні зміни у тому, як компанія подає свої фінансові результати інвесторам, аудиторам та іншим користувачам звітності.

1. Чому з'явився МСФЗ 18?

МСБО 1 надавав компаніям значну свободу у тому, як подавати інформацію у звіті про прибутки та збитки. На практиці це призводило до того, що компанії з однаковою діяльністю могли подавати звітність у настільки різних форматах, що порівняння ставало складним.

Інвестори та аналітики неодноразово вказували на кілька проблем: відсутність стандартизованих субпідсумків у звіті про прибутки та збитки, неузгоджена класифікація доходів і витрат між компаніями та широке використання нестандартних показників (non-GAAP measures) без належного розкриття.

МСФЗ 18 покликаний вирішити саме ці проблеми, зберігаючи при цьому основні принципи подання звітності з МСБО 1.

2. Нова структура звіту про прибутки та збитки

Головна зміна МСФЗ 18 - це вимога подавати доходи і витрати у звіті про прибутки та збитки за п'ятьма категоріями:

  1. Операційна діяльність - основна категорія, до якої належать усі доходи і витрати, що не класифіковані до інших категорій. Для IT-компаній це виручка від надання послуг, собівартість, витрати на персонал, маркетинг, загальні та адміністративні витрати.
  2. Інвестиційна діяльність - доходи та витрати від активів, що генерують дохід окремо від основних ресурсів компанії. Наприклад, доходи від відсотків на депозитах, дивіденди від інвестицій, прибутки або збитки від продажу інвестицій.
  3. Фінансова діяльність - витрати та доходи від зобов'язань, пов'язаних із фінансуванням. Це відсотки за кредитами та позиками, витрати на фінансову оренду за МСФЗ 16, курсові різниці від фінансових зобов'язань.
  4. Податок на прибуток - витрати з податку на прибуток, як поточні, так і відкладені.
  5. Припинена діяльність - результати від припиненої діяльності згідно з МСФЗ 5.

3. Обов'язкові субпідсумки

МСФЗ 18 вводить два нові обов'язкові субпідсумки, яких раніше не вимагав МСБО 1:

Операційний прибуток - це прибуток від операційної діяльності компанії. Для IT-компаній це ключовий показник, який демонструє результативність основного бізнесу без впливу фінансової та інвестиційної діяльності.

Прибуток до фінансування та податку на прибуток - це операційний прибуток плюс результат від інвестиційної діяльності. Цей субпідсумок показує загальну ефективність бізнесу до врахування структури капіталу.

Разом із уже існуючими субпідсумками (прибуток до оподаткування та прибуток за період) звіт набуває чіткої вертикальної структури, яка полегшує порівняння між компаніями.

4. Управлінські показники ефективності (MPMs)

Одне з найбільш значущих нововведень МСФЗ 18 - це формалізація управлінських показників ефективності (Management-defined Performance Measures, MPMs). Раніше компанії часто використовували нестандартні показники, як-от "Adjusted EBITDA" або "Normalized Revenue", у прес-релізах та презентаціях для інвесторів, але без обов'язкового розкриття у фінансовій звітності.

Тепер, якщо компанія публічно використовує показник, який:

  • є субпідсумком доходів і витрат (не передбаченим МСФЗ),
  • використовується у публічних комунікаціях для характеристики фінансових результатів,

то цей показник стає управлінським показником ефективності і підпадає під вимоги розкриття у примітках до фінансової звітності.

Для кожного MPM необхідно розкрити:

  • чітке визначення показника та пояснення, чому він корисний для користувачів звітності;
  • числову звірку між MPM та найближчим субпідсумком, визначеним МСФЗ;
  • вплив податку на прибуток на кожне коригування у звірці;
  • порівняльну інформацію за попередні періоди.

Для українських IT-компаній, які залучають інвестиції та часто використовують Adjusted EBITDA або скоригований операційний прибуток у фінансових моделях для інвесторів, це означає додаткову роботу з підготовки приміток. Але водночас це підвищує довіру інвесторів до розкритої інформації.

5. Вимоги до агрегування та дезагрегування

МСФЗ 18 суттєво посилює вимоги до агрегування та дезагрегування інформації у фінансових звітах. Стандарт вимагає, щоб кожна стаття у звітах була достатньо деталізованою для прийняття рішень, але не надмірно подрібненою.

Основні принципи:

  • Агрегування - об'єднання статей з подібними характеристиками. Наприклад, різні види зарплатних витрат можна об'єднати у статтю "Витрати на персонал".
  • Дезагрегування - розбиття статей, якщо вони містять суттєво різну інформацію. Наприклад, якщо компанія має і SaaS-виручку, і дохід від професійних послуг, їх доцільно подавати окремо.

Для IT-компаній з декількома потоками доходу (підписки, ліцензії, T&M, підтримка) це може означати необхідність більш детального подання виручки у примітках.

6. Зміни у звіті про рух грошових коштів

МСФЗ 18 також вносить зміни у подання звіту про рух грошових коштів. Зокрема:

  • Компанії, які використовують непрямий метод, мають починати звірку з операційного прибутку (а не з прибутку за період, як це часто робилося раніше).
  • Класифікація відсотків та дивідендів отриманих і сплачених стає більш регламентованою: сплачені відсотки класифікуються як фінансова діяльність, а отримані відсотки та дивіденди - як інвестиційна діяльність.

Це спрощує порівняння грошових потоків між компаніями та усуває варіативність, яка існувала за МСБО 7.

7. Практичний вплив на українські IT-компанії

Для IT-компаній, які вже звітують за МСФЗ, впровадження МСФЗ 18 потребуватиме конкретних кроків:

Перегляд формату звіту про прибутки та збитки. Необхідно перебудувати звіт відповідно до п'яти категорій та додати два нові обов'язкові субпідсумки. На практиці це означає перекласифікацію статей: наприклад, відсоткові доходи від депозитів переходять з операційної до інвестиційної категорії, а відсотки за кредитними лініями - до фінансової.

Інвентаризація нестандартних показників. Необхідно переглянути всі фінансові показники, які компанія використовує у комунікаціях з інвесторами, кредиторами та у внутрішній звітності. Кожен такий показник може підпадати під визначення MPM і потребувати розкриття у примітках.

Підготовка звірок для MPMs. Для кожного управлінського показника ефективності необхідно підготувати числову звірку з найближчим субпідсумком за МСФЗ, що вимагає чіткого документування кожного коригування.

Оновлення облікової політики. Облікова політика щодо подання фінансової звітності потребує перегляду та оновлення відповідно до нових вимог МСФЗ 18.

Ретроспективне застосування. МСФЗ 18 застосовується ретроспективно, тобто порівняльна інформація за попередні періоди також має бути перераховано за новими вимогами.

8. Що залишається без змін?

Важливо розуміти, що МСФЗ 18 не змінює:

  • принципи визнання та оцінки активів, зобов'язань, доходів і витрат - вони залишаються у відповідних стандартах (МСФЗ 15, МСФЗ 16, МСБО 38 тощо);
  • вимоги до звіту про фінансовий стан (балансу) - вони переносяться з МСБО 1 без суттєвих змін;
  • вимоги до звіту про зміни у власному капіталі;
  • загальні принципи суттєвості, безперервності діяльності та нарахування.

По суті, МСФЗ 18 зосереджений на тому, як подавати інформацію, а не на тому, що визнавати та як оцінювати.

9. Графік впровадження

МСФЗ 18 набирає чинності для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2027 року або пізніше. Дострокове застосування дозволяється.

Для компаній із фінансовим роком, що збігається з календарним, перша звітність за МСФЗ 18 буде за 2027 рік. Але з огляду на ретроспективне застосування, підготовку доцільно розпочати вже у 2026 році, щоб забезпечити порівняльні дані за 2026 рік у новому форматі.

Висновки

МСФЗ 18 - це найбільша зміна в поданні фінансової звітності за останні десятиліття. Для українських IT-компаній, які працюють з міжнародними інвесторами та аудиторами, підготовка до нового стандарту - це не лише питання відповідності, а й можливість підвищити якість фінансової комунікації.

Структурований звіт про прибутки та збитки з чіткими субпідсумками, прозорі управлінські показники з повними звірками та послідовна класифікація доходів і витрат - все це підвищує довіру до фінансової звітності компанії і спрощує діалог з інвесторами.